Сокальська ЗШ І-ІІІст. №2Середа, 19.06.2019, 23:50

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Опис педагогічного досвіду | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 252

Статистика

Опис педагогічного досвіду
вчителя української мови та літератури вищої категорії СЗШ I-III ст. № 2 м. Сокаля Боднар Нонни Володимирівни

Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я, забезпечення пріоритетного розвитку людини – основні завдання, які стоять перед загальноосвітнього школою.

Культура мовлення суспільства – найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури загалом. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина – тривожні симптоми духовного нездоров’я народу. Експериментально доведено, що грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває кілька годин і навіть днів, як наслідок – порушення нервової та серцево – судинної діяльності людини, її хвороба  і іноді й смерть. Тому висока культура мовлення – це не інтелігентна забаганка, а життєва необхідність для народу.У  зв’язку з цим основна мета вчителів – словесників полягає у сприянні мовленнєвого розвитку школярів, які могли б змістовно, зв’язно і стилістично грамотно висвітлювати свої думки, переконувати співрозмовника, вступаючи у полеміку, аналізувати чуже мовлення.

Я працю над проблемою формування мовленнево – комунікативних умінь учнів на уроках української мови і літератури . Переконана, що шкільна мовна освіта має давати учням не тільки знання, формувати вміння й навички, а й забезпечити розвиток мовного чуття, здібностей у чотирьох видах мовленнєвої діяльності – слуханнічитанні,говорінні та письмі. А тому, починаючи з п’ятого класу, розширюю знання учнів про слухання як один із способів пізнання навколишнього світу. Допомагаю дітям  усвідомити, що слухати усну інформацію означає не лише сприймати певні звуки, слова, речення, а й аналізувати ( структурувати їх зміст, виділяти в ньому головне і другорядне, зіставляючи з уже відомим ), а відтак розуміти почуте, концентруючи на ньому увагу і волю. Метою слухання є потреба дізнатися про щось нове, дістати естетичну насолоду, реагувати, певним чином на запитання, прохання.

Щоб досягти мети, добираю цікаві тексти, враховуючи їх наповненість інформацією, яка відповідає віковим особливостям, практикую проведення переказів усних та письмових, які мають високу естетичну і моральну цінність, враховую їх насиченість інформацією, яка відповідає віковим особливостям, адже надмірна  інформативність ускладнює сприймання, правильно вибираю теми тексту з погляду інтересів школярів.

Практикую проведення усних та письмових переказів різних стилів мовлення, а саме : перекази, що містять опис людини, приміщення, природи, місцевості, пам’яток історії та культури, перекази з творчим доповненням, вчу робити тематичні виписки на основі почутого.

Для аудіювання підбираю тексти, які мають високу естетичну та моральну  цінність.
Велику увагу приділяю удосконаленню читацьких умінь учнів, враховую, з якою метою читається текст, де, коли, для чого буде використана інформація. А тому удосконалюю три види читання, ознайомлювальневивчальне і вибіркове.Зокрема під час ознайомлюваного читання передусім звертаю увагу на заголовки, зміст, анотацію, малюнки, окремі фрагменти тексту, з’ясовую його тему; основні ідеї.

Вивчальне читання здійснюю без поспіху, з метою глибокого проникнення у зміст тексту, усвідомлення взаємозв’язку послідовності всіх його композиційних частин, максимально повного охоплення нової інформації.

При вибірковому опитуванні учні вишукують потрібну інформацію, гортаючи видання, читаючи заголовки, зміст, як і під час ознайомлювального, але коли її вже знайдено, то її вивчають докладно, зосереджено, як під час вивчального читання.

Оволодіння різними видами читання забезпечує вищу ефективність роботи з книжкою, результативність пізнавальної діяльності школярів у цілому.

Уроки „Читання мовчки” сприяють удосконаленню техніки читання, розвитку пам’яті, уваги, зосередженості; навчають сприймати текст в цілому та виділяти окремі важливі деталі, художні виражально – зображувальні засоби, визначати стиль і тип мовлення, порівнювати, зіставляти, прогнозувати  подальші дії.

У 5 –му класі, працюючи над текстом, учні  не тільки самостійно визначають кількість слів, прочитаних за хвилину, а й заповнюють таблицю, в якій визначають тему, тип мовлення, стиль мовлення. Далі проводжу гру на уважність ( кожна правильна відповідь 1 бал ), даю цікаві домашні завдання, пов’язані з текстами ( на вибір учнів ).

  • Опишіть цікаву історію, яка трапилась з вами.
  • Доберіть художні тексти ( прозові уривки, поезії ) про перші дні навчання у школі, про ставлення дітей до школи.
  • Складіть список книжок про школу, про ваших однолітків, які б ви порадили прочитати своїм друзям; підготуйте для читання вголос найцікавіші уривки з них.
  • Твір-роздум „Чоловіча справа” або „Жіноча справа”.

Велику увагу приділяю розвиткові образного мислення ( уявляти наявні в тексті образи ), вчу  вмінню прогнозувати  вчинки героїв. Для цього підбираю тексти з науково – фантастичних та фантастично – пригодницьких книг. Після прочитання уривка книжки Кіра Буличова „Дівчинка з землі”  даю такі запитання, які допомагають п’ятикласникам усвідомити, на яких реальних наукових теоріях чи явищах ґрунтується це фантастичне оповідання, характеризують дівчинку Алісу за прочитаним, пояснюють значення фразеологічних зворотів, а також додумують історію Аліси і бронтозавра, складають список науково – фантастичних книг, які б радили прочитати друзям.

У 8 – му класі, працюючи з текстом, на уроках розвитку зв’язаного мовлення звертаю увагу не лише на інформацію, а й на виховні ідеї, естетичну красу висловлювання, тобто його критичне оцінювання учнями. Даю восьмикласникам завдання : порівняти запропоновані тексти, знайти спільне і відмінне у них, визначити інформативність тексту, описати процес праці, відображений в уривку, знайти тексти з описами процесів в різних стилях і підготувати їх переказ, підібрати тексти для ознайомлювального, вивчаючого, докладного та вибіркового опрацювання.

Цікаво проходять уроки, де  опрацьовую тексти з описами творів мистецтва, що сприяє вихованню пошани до пам’яток історії та літератури, розвиткові естетичних смаків учнів.
При опрацюванні тексту „Народні картини”, в якому описано шедевр українського малярства „Козак Мамай” („Козак – бандурист”), учні визначають, який вид читання буде доцільним у цьому випадку, складають план-ланцюжок ключових слів для переказу, з’ясовують значення ключових слів;

Підбираю такі тексти; „Народні картини”, „Михайло Микешин”, „Пам’ятник Богданові Хмельницькому”, „Ікона Волинської Богоматері”,  Катерина Білокур „Рідне поле”. Учні висловлюють своє ставлення до творів мистецтва, складають пам’ятку „ Як описувати твір живопису, скульптури, архітектурної споруди, складають „мистецтвознавчий” словничок, включивши до нього терміни з одного чи різних видів мистецтва.

В десятому – одинадцятому класах під час мовчазного читання учні працюють над визначенням стильових особливостей тексту, вказують на їх ознаки, встановлюють літературний жанр твору, характеризують композицію  твору, вказують позасюжетні елементи, знаходять у тексті комічне, класифікують їх, висловлюють своє ставлення до прочитаного, дають характеристику оповідачеві, складають оповідання. На основі тексту одинадцятикласники готують  перекази для робити в парі, ставлять один одному запитання, уточнюючи деталі, визначають художні засоби тексту, складають вікторину ( з 12 запитань ), перевіряють рівень засвоєння змісту при одноразовому мовчазному читанні у своїх однокласників, роблять „паспортизацію” тексту, визначивши тему, головну думку, стиль і тип мовлення, реферування тексту ( реферування – визначення в тексті нової інформації ), критично оцінюють прочитане.

У роботі з мовчазного  читання здійснюю принцип наступності – від простого до складного, від сприймання тексту до творчих складних вправ.

Ефективності у формуванні мовленнєво – комунікативних умінь досягаю завдяки додержанню певних умов, до яких відносимо: системність і послідовність, наступність у роботі над збагаченням мовлення учнів комунікативно значущими мовними одиницями; стимулювання учнів до активної мовленнєво – комунікативної діяльності, найвищим виявом якої є творчість.
Основною комунікативною змістовою лінією чинної програми є створення власних усних і письмових висловлювань, як монологічного, так і діалогічного характеру. Це завдання залишається найголовнішим у курсі рідної мови.

При оцінюванні висловлювань  враховую:
відповідність роботи темі;
наявність і  розкриття основної думки висловлювання;
повнота розкриття теми;
правильність фактичного матеріалу;
послідовність і логічність викладу;
правильність композиційного оформлення робити;
різноманітність словника і граматичної будови мовлення; 
виразність і доречність мовлення;

Особливої уваги набувають  самостійність, оригінальність висловлених думок, їх обґрунтованість, уміння спростовувати хибні тези. З утвердженням демократії у нашій країні ці якості мовлення цінуватимуться дедалі більше, саме вони заслуговують найвищих балів. 
Приведу приклади роботи  над формуванням мовленнєво – комунікативних умінь при вивченні та повторенні складного речення.

Адже вивчення синтаксису складного речення – це засіб збагачення, розвитку і реалізації мовлення кожної особистості, яка на належному рівні могла б користуватися синтаксичними засобами мови в найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

У формуванні відповідних умінь особливу роль відіграють мовленнєві вправи на спостереження й аналіз синтаксичних конструкцій у зв’язному висловлюванні, аналіз текстів різних типів ( цілісне ознайомлення з текстом, аналіз структури, логіки тексту, мовний аналіз тексту ), відтворення деформованого тексту, навчальне редагування ( з’ясування синтаксичної помилки, виправлення помилок в усному мовленні, удосконалення писемного мовлення ). Для цього пропоную такі види завдань :

  • Аналіз смислових і стилістичних відтінків складних речень у різних стилях мовлення.Учні читають текст, визначають тип мовлення синтаксичних конструкцій, звертають увагу на інформативність, місткість викладу, виразність.
  • Ведемо спостереження над інтонацією як важливою ознакою складного речення. Увага до різних видів інтонації ( окличної, питальної, перелічувальної, попереджувальної, логічного наголосу ) забезпечує засвоєння особливостей усного мовлення.
  • Неодмінним складником формування мовленнєво – комунікативних умінь учнів у процесі вивчення складних речень є робота над текстом, комплексний аналіз якого, по –перше, сприяє збагаченню словникового запасу; по – друге, є опорою для власного висловлювання ( усного чи письмового ).

Використовую для аналізу уривки творів художньої літератури та тексти інших стилів мовлення. Це один зі способів формування інтелігентної, духовно багатої мовної особистості, її лінгвістичної й комунікативної компетенції.

Аналіз тексту – процес досить непростий. Робота над текстом формує вміння сприймати чуже мовлення, відтворювати його, складати самостійно тексти – висловлювання.
Сприймання тексту як творчий процес залежить від морально – інтелектуальних зусиль учня, вміння вступати в діалог, у процес „спілкування з текстом”.

Робота над текстом ставить учнів перед необхідністю виконувати цілу низку комунікативних дій; визначити тему й основну думку, поділити текст на змістові частини, виділити в кожній частині ключові слова і словосполучення, найхарактерніші мовні засоби, назвати кожну частину (дібрати заголовок, визначити типові фрагменти тексту, співвіднести їх із планом ).

Аналіз текстів різних типів і стилів мовлення дає можливість розвивати логічне мислення учнів, формувати вміння і навички правильно, комунікативно доцільно використовувати складні речення в різних мовленнєвих ситуаціях, чітко усвідомлюючи роль синтаксичних конструкцій у тому чи іншому контексті.

Пропоную зразки практичних завдань:

  • визначити межі речень;
  • знайти речення, яке є ключовим (виражає  основну думку висловлювання );
  • вставити у складні речення доцільні з погляду змісту засоби зв’язку ( сурядні чи підрядні сполучники );
  • відтворення віршованого матеріалу;
  • переказ тексту від третьої особи;
  • редагування тексту.

Ці вправи дають змогу підвищити рівень володіння усним і писемним мовленням.
Надаю перевагу тим методам, які звернені до свідомості й активності учнів у навчанні, тобто інтерактивним методам навчання. Провела уроки розвитку зв’язного мовлення, де використала такі інтерактивні технології : „ажурна пилка”, робота в парах та групах, „карусель”, „коло ідей”, „акваріум”, „мікрофон” та інші.

У навчальний процес залучаю всіх учнів, де кожний робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями та ідеями, способами діяльності. Практикую роботу в групах, де учні роблять перші кроки до толерантного спілкування, де виховується в них певна повага до особистості, виробляється вміння цінувати опонента, переконливо доводити істину, виявляти наполегливість в обстоюванні своєї позиції.

Постійно працюю над підвищенням культури мови учнів, щоб виплекати в душі дитини прагнення мовної майстерності, якій властиві образність та творчість.Під час уроків – подорожей до „ джерел живого слова” діти напричуд легко засвоюють нові і маловідомі слова, вчаться вкладати свої почуття в певну словесну форму. Засвоєння мови на матеріалі окремих слів, словосполучень чи розрізнених речень не дасть бажаного результату.Тому на уроці звучить „живе” слово, яке повнокровно функціонує у найкращих зразках текстів художнього стилю, фольклорі. Багатий текст – шлях до оволодіння мовними скарбами. Учень уважно вслуховується в слова, які надихають його на створення мальовничого сюжету. Об’єднані в образному малюнку, вони активізують творчу увагу, мислення, фантазію.

Інтерактивні методи використовую на різних етапах уроку. На початковому етапі – активізації виучуваних форм – застосовую такі інтерактивні технології, які збуджують думку, заставляють дітей спостерігати, порівнювати, зіставляти певні мовні явища, а саме : „мозкова атака”, „мікрофон”, „коло ідей”.

На етапі закріплення, корекції, контролю, узагальнення розширюється уявлення про лексичне значення слова. Парна та групова робота допоможе розв’язати певну проблему, дійти спільного висновку, обґрунтувати рішення.

Широкі можливості для оволодіння мистецтвом красномовства, даром переконання за допомогою слова, відкриває наука риторика. На вивчення цієї науки відводиться у шкільному курсі 10 годин. Зважаючи на обсяг матеріалу та його актуальність, цього замало , але  вибираю такі методи проведення уроків, які забезпечують охоплення великої кількості матеріалу.

В одинадцятому класі проведено урок узагальнення вивченого у десятому класі на тему : „Риторика як наука і мистецтво красномовства. Шляхи і перспективи її розвитку”. Метод проведення – „засідання Верховної Ради”, де депутати – одинадцятикласники працювали над законом про розвиток риторики у сучасному суспільстві. Кожен учень – член фракції представляв на парламентських слуханнях свої напрацювання в комісіях з питань : 
історичний розвиток риторики;
теоретична та практична риторика;
зв’язок риторики з іншими науками;
неориторика.

Результатом уроку став закон про розвиток риторики як науки в Україні.
Особливу увагу звертаю на виховання моральності суспільства, на відродження високої культури взаємостосунків, що ґрунтуються на шанобливості, взаємодопомозі, гостинності.

Уроки мови стають бажаними для учнів, адже на них створюються поезії, казки, художні пейзажі, роздуми, інсценізуються власні та авторські уривки; придумуються лінгвістичні ігри та кросворди, випускається літературна газета, ведеться словник афоризмів.

На уроках літератури також використовую інноваційні методи, які спонукають дітей до творчої діяльності. Проводжу уроки літератури такими методами : навчальний семінар, подорож у літературний світ письменника, практикум, урок – суд, учнівська конференція, урок – конкурс, ток- шоу. Постійно працюю над підвищенням ефективності уроків літератури, що йде у напрямі самостійного сприйняття художнього твору.

Досягаю це шляхом організації творчого пошуку, який дає можливість самим учням проаналізувати вчинки літературних персонажів, осмислити життєві факти, відчути красу і своєрідність художнього твору. Часто на уроках літератури учні інсценізують уривки з творів. Це допомагає проникнути у духовний світ героїв, відтворити їх настрої і переживання. Викладання літератури здійснюю у зв’язку з іншими видами мистецтва – музикою, живописом, скульптурою.
На мою думку, одна з основних передумов виникнення у школярів інтересу до навчання – налагодження тісної співпраці між ними і педагогом. А ще потрібно, щоб слово вчителя не тільки несло інформацію, а й хвилювало, дивувало,захоплювало,інтригувало.

Звісно, для цього вчитель повинен бути людиною ерудованою, обізнаною, емоційною, здатною зацікавити учнів своїм предметом і зробити їх співавторами уроку. Не можна не погодитися з В.Сухомлинським :
„Найважливіше – в своєму учневі бачити живу людину. Навчання – це насамперед живі людські стосунки між педагогом і дітьми, а не перекладання з голови педагога в голову учня”.

Вивчаючи біографію письменника, стараюсь заінтригувати дітей, якимось примітним  епізодом з його життя : це може бути,наприклад,трагічна історія вірша „ Любіть Україну” (В. Сосюра ), нерозділене нещасливе кохання до польської панянки (І. Франко ), двотижнева „одіссея” одинадцятирічного Григора Тютюнника в 1941 р. Проводжу узагальнюючі семінари при вивченні біографії або влаштовую аукціон цікавих подій,які відбулися в різні періоди життя письменника, в дитинстві, юності, в перші роки літературної діяльності, в пору творчої зрілості, в останні роки.  При вивченні біографії О. Довженка можна влаштувати  аукціон цікавих подій,які відбулися в різні періоди життя письменника. Або створити усний журнал „Сторінки життя”, чи провести прес-конференцію з письменником, роль якого виконує спеціально підготовлений учень. Тоді однокласники „ перетворюються” на журналістів, кореспондентів, які задають питання, щоб краще зрозуміти особу і творчість митця.

Твори, які вивчаються, повинні бути не тягарем знань, а дороговказом на життєвому шляху. Тому, розглядаючи літературні тексти, треба намагатися наблизити умови життя літературних героїв до нашого часу, навчити дітей робити власний вибір.  Для  цього слід ставити учням добре продумані, проблемні, а інколи й провокаційні питання.
Наприклад: 
Дівчата, а чи подали б ви рушник возному, будучи на місці Наталки ? Чому ? (П’єса „Наталка Полтавка” І. Котляревського).
Яке освічення в коханні вам більше до душі : Лаврінове чи Карпове ?
Хлопці, яку дружину ви хотіли б мати : схожу на Мотрю чи на Мелашку ? Чи можлива сім’я без сварок ? Як досягти злагоди ? 
(Повість І. Нечуя-Левицького „Кайдашева сім’я” )

Щоб долі дійових осіб були не розглянуті. а пережиті,пропоную творчі  завдання: написати свій варіант розв’язки, придумати власну кінцівку твору, змінити умови життя персонажів, увести додаткові образи.

Література – це передовсім мистецтво слова, і до її викладання треба підходити саме з цих позицій. Вміння на кожному уроці прилучити учнів до прекрасного допомагає  підтримувати  їхню увагу, інтерес до предмета. Перевірити знання тексту твору можна не  звичайним переказуванням його, а за допомогою тестових завдань та  нестандартних  форм роботи (розповідь  про життя героя від першої особи, взаємоопитування учнів; складання морального кодексу героя).

Цікавими прийомами є інтерв’ю з відомим персонажем, розповідь його про себе, свої життєві принципи, дії, вчинки та пояснення їх, дискусія героїв між собою на інтригуючу тему, наприклад: „Велика сила, братці, гроші, з грішми й дурні прехороші” ( за п’єсою „Хазяїн” І.Карпенка – Карого ).

Вчитель повинен формувати власну думку учня, вчити її висловлювати. Потрібно уникати шаблонних тем для творчих робіт, формулювати тему неординарно, так, щоб школяреві захотілося поміркувати, „задіяти” власний досвід. Такі теми, як „Хто з героїв п’єси боровся за своє щастя”, „Мотиви п’єси, які спонукали мене до роздумів”, дадуть духовну поживу, пом’якшать черствість і байдужість нашого молодого покоління.

Часто буває, що школяреві ( особливо в 5-6 кл.) важко висловитись без певної мовної практики, але він із задоволенням  намалює портрети літературних героїв чи „зашифрує” в ілюстраціях прислів’я, які треба буде відгадати. Таку роботу автор обов’язково захищає, а однокласники обговорюють, наскільки вдалося юному художникові відтворити задумане.

Щоб привчити школярів аналізувати та оцінювати роботи своїх товаришів практикую само – і  взаємоперевірку, рецензування відповідей, проводжу уроки – заліки, на яких учні мають змогу підвищити підсумкову оцінку.

На мою думку, покликання словесника – навчити дітей серцем відчути рідну мову, вміло користуватися нею, любити її, цінувати образне слово письменника, брати його за взірець, розкривати й утверджувати ним красу життя, заперечувати все потворне, фальшиве. Для цього вчителеві треба постійно дбати про те, щоб учням було цікаво вчитися.

Працюючи в режимі шукань і новизни, учні розвивають мислення і уяву, набувають комунікативних навичок монологічного мовлення, виявляють творчі можливості.

Список використаної літератури.

    • В.В.Паращич  „Читання мовчки”,вид. Харків,2004 року.
    • Л.І, Нечволод, В.В.Паращич  „Риторика”, вид. Харків, 2004 р.
    • Журнал „Дивослово” 2004 р. № 6, ст. 12-13.
    • Журнал „Дивослово” 2004 р. № 4, ст. 38.
    • Журнал „Дивослово” 2004 р. № 12, ст. 4-5.
    • Журнал „Мовознавство” 2003 р. Л. Мацько „Риторика : предмет, основні поняття, розділи”, ст.28-32.
    • Григорі Клочек „ Авторська програма”. „Риторика”. вид Кіровоград, стор. 15 – 18.
    • О.П. Глазова „Рідна мова” 11кл., Харків, вид. „Рідна мова” 11 кл., Харків вид. „Ранок”, „ Весна”, 2004 р.
    • Журнал „Диво слово” „Плани – конспекти практичної риторики в 11 класі” № 4 – 2002 р., сторінка 33 – 35.
    • Журнал „Мовознавство” Л. Мацько „Вітчизняна риторика”, стор. 20 – 25.
Форма входу

Пошук

Календар
«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архів записів

Друзі сайту


Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний хостинг uCoz