Караючи дитину
«під гарячу руку» ви демонструєте гірше володіння собою, аніж вимагаєте цього
від дитини, роблячи це не для виправлення дитини, а щоб розрядити нервову
напругу. Слід пам’ятати, що ми не можемо дати дітям більше, ніж маємо самі.
·
Показуючи при дітях гірші риси свого характеру,
ви подаєте їм поганий приклад.
·
Тілесні покарання вимагають від батьків менше
розуму та здібностей, ніж будь-які виховні заходи.
·
Поведінка дитини буде непередбаченою, вона не
буде розуміти та приймати закони моралі.
·
Ляпаси можуть лише утвердити, але не змінити
поведінку дитини.
·
Задача дисциплінарної техніки – змінити бажання
дитини, а не лише її поведінку.
·
Покарання примушують дитину побоюватись втратити
батьківську любов. Вона почуває себе знедоленою та починає ревнувати до брата
чи сестри.
·
Часті покарання спонукають дитину зоставатися інфантильною.
·
У покараної дитини може виникнути вороже почуття
до батьків. І щойно в ній поєднаються два почуття – любов та ненависть, як
зразу виникає внутрішньо особистісний конфлікт.
·
Фізичне покарання – це показник не тільки вашої
слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур’я.
·
Говоріть з дитиною так, щоб не залишалось жодного
сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою і тривогою за неї, а не бажання
відмахнутися, образити.
·
Будьте навіть у дрібницях до кінця правдивими і
чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності діти
помічають дуже добре.
·
Не забувайте поділитись зі своїми дітьми
досягненнями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці,
чекатимуть вашої поради, підтримки.
·
При можливості доцільно замінити покарання на:
1.
терпіння (це найбільша доброчесність, яка може
бути в батьків);
2.
пояснення (поясніть дитині, чому її поведінка
неправильна, при цьому будьте по-можливості стислі);
3.
відволікання (постарайтесь запропонувати вашій
дитині щось більш привабливе, аніж те, що їй заманулося);
4.
заохочування (це більш ефективно, ніж покарання).
За навчальним виданням: Батьківські збори. 5-9
класи. Розробки заходів. / Упоряд. О.В. Гноінська. – Х.: Веста: Вид-во
«Ранок» 2008, с. 40-42.
| 
