дивною і ненатуральною здається...
людина, яка існує без книги.
Т.Г.Шевченко ( повість "Прогулка с
удовольствием и не без морали")

... саме в позакласних читаннях найбільш виразно
виявляються творчі здібності дітей, їх індивідуальні
нахили і смаки, які треба обережно і дбайливо розвивати
Т.Ф.Бугайко.

"Чи вмієте ви читати?" - якщо таке запитання запропонувати сучасним школярам 5-11 класів, що вивчають зарубіжну літературу, то воно принаймі викличе здивування. " Звичайно, що вміємо",- таку відповідь дадуть учні.

Але якщо казати не про вміння складати літери у слова, а про сприйняття літератури, тоді, мабуть, для багатьох учнів проблема читання є дуже актуальною. " У сучасних школярів нема бажання читати"...; " не люблять книгу..."; " не вміють читати..."; " не читають..."
- ось що, на жаль, дедалі частіше чуєш від учителів літератури. І це дійсно так. Як стверджує всезнаюча статистика, інтерес до читання падає. Причина, здається, лише одна: бути Читачем важко.

Невже процес спілкування з книгою справді відійшов на другий план, а сучасні учні отримують достатньо інформації із різних масмедіа? З таким твердженням може погодитися будь-хто, але не вчителі-словесники, бо проблема залучення учнів до читання, виховання читача є одним із головних завдань вивчення літератури в школі. Читацькі уміння і навички ( культура читання) виховуються протягом усього життя особистості. Але фундаментом організації та розвитку читацької діяльності людини разом із родинним вихованням мають стати шкільні уроки літератури ( як класного так і позашкільного читання).

Безперечно, що перший крок до книги - це бажання її прочитати. Здавна відомо, що найцінніші ті книги, котрі змушують думати, шукати сенс буття, пробуджують душу людини, тобто впливають на її емоційний та духовний стан. Недарма ж народ склав прислів’я " Книга вчить, як на світі жить". Як же вчителю зацікавити учнів читанням? Психологи вважають, що на різних етапах процесів пізнання діють різні емоції - від здивування ( Що це таке? У чому тут справа?) до зацікавленості, від зацікавленості до захоплення. Тому, безперечно, що перший крок у формуванні читача - це вдалий етап зацікавленості книгою ( від зацікавленості, здивування до захоплення).

У шкільній практиці існує багато різноманітних прийомів, які зацікавлюють читанням. Це й виразне читання найяскравіших сторінок твору; це так зване читання за принципом " Далі буде", коли у класі звучать гостросюжетні уривки, які перериваються в момент кульмінації; це й виставка книг і круглі столи для обговорення книг, літературні вечори та ранки, засідання клубу " Що? Де? Коли? та "Брейн-ринг", і, безперечно, вдало проведені уроки позакласного читання.

Зупинюсь більш детально на уроках позакласного (додаткового) читання. Відомо, що вдало організоване позакласне читання впливає на якість класного, спрямоване на розширення кола знань, умінь та навичок, необхідних для розвитку читацької культури. Воно сприяє формуванню мотивів звертання до книги та потреби у самостійному читанні художніх творів.

Який же вид читання ми називаємо позакласним? Позакласне читання - це вид самостійного читання учнів, що здійснюється під керівництвом учителя на основі рекомендованих списків творів, запропонованих чинними програмами з літератури. Види робіт із позакласного читання можуть бути різноманітними. У своїй практиці я використовую анкетування, ведення читацького щоденника, індивідуальні та колективні бесіди, " звіти" учнів про самостійне читання твору, складання анотацій, післямов, передмов до книг, написання рецензій, відгуків, рефератів та творів на книгу, проведення засідань гуртка книголюбів та ін.

Особливе значення в організації позакласного читання мають спеціальні уроки, які, як правило, проводяться після певного розділу програми. Частіше весь урок зосереджений навколо якогось одного твору.

Питання про взаємозв’язок уроків класного та позакласного читання дуже важливе. Адже читацькі вміння та навички, що отримуються учнями на уроках класного читання, мають закріплюватись та поглиблюватись на уроках позакласного читання. Організувати та скоординувати уроки класного та позакласного читання можна на основі різних принципів.

Використовую в своїй роботі принцип персоналії, коли на уроках позакласного читання розглядаються твори того ж самого автора, який у той же час вивчається за програмою. Так, в 5 класі після вивчення " Мауглі" Р.Кіплінга проводжу урок позакласного читання "Рікі-Тікі-Таві", після вивчення казки Г.К.Андерсена "Снігова королева" - урок з вивчення казки "Дикі лебеді". Це дає змогу значно розширити коло читацьких інтересів учнів, поглибити знання про творчість письменника. До того ж проведення таких уроків дає змогу широко використовувати ігрові елементи, застосовувати конкурси, вікторини, змагання, навчання. Такі уроки сприяють вихованню у школярів кращих людських якостей: доброзичливості, милосердя, благородство, почуття власної гідності, правдивість, любов до ближнього.

Плануючи уроки додаткового читання в 6 класі, згідно з рекомендованими програмою творами, вирішила, що найдоступніше і найцікавіше ці уроки було б провести у ігровій формі уроку-подорожі, екскурсії, бесіди, зустрічі з літературними героями через інсценізацію уривків творів. Вибору саме таких форм роботи сприяють програмові тексти, що згруповані за жанрово-тематичним принципом: "Міфи","Байка", "Моральне вдосконалення людини", "Людина в життєвих випробуваннях", "Людина та її світ". Проведення уроків додаткового читання вимагають великої і кропіткої праці. Учням заздалегідь рекомендую твір для прочитання, даю випереджувальні індивідуальні завдання, до ознайомлення з біографією письменника використовую прийом поділу класу на малі групи типу: бібліографи, літературознавці. Разом із учнями-текстологами складаємо запитання до вікторин, кросвордів. Це дає можливість перевірити наскільки учні уважно прочитали твір. Якщо учні правильно розв’язують кросворд, то у виділених клітинах з’явиться теж відповідне слово ( у кросворді до роману Стівенсона "Острів скарбів" учні повинні прочитати назву шхуни, на якій вирушили в подорож шукачі скарбів).

Учням, які вміють малювати, пропоную намалювати ілюстрації до байок Федра, Лафонтена, у текстах творів знайти відповідні підписи.

Сценаристи, постановники продумують, які уривки з твору доцільно інсценувати, розробляють з моєю допомогою сценарій, виготовляють декорації, костюми.

Для мене головне - на кожному уроці створити емоційний настрій, потрібну атмосферу, мікроклімат. Тоді розправляються дитячі плечі, ясними вогниками горять очі. Я бачу перед собою увесь клас, відчуваю їх, володію ними, вони готові вирішити певні проблемні ситуації уроку, висловити свої міркування. За допомогою запитань:"Яка ваша думка? Чи знаєте ви? А як в даній ситуації поступили б ви?" - навчаю дітей мислити, співставляти, аналізувати. Цим самим розвиваю їхню читацьку культуру та творчі здібності, сприяю індивідуальному самовиявленню.

Кожен урок додаткового читання стараюсь відповідно обладнати: портрети письменників, виставка книг, реквізит, необхідний для інсценівок, костюми, ілюстрації до творів, репродукції картин, слайди, історичні карти, грамзапис, опорні схеми. На кожному уроці додаткового читання ведеться відповідна словникова робота.

Якщо проведені уроки додаткового читання спонукають учнів відвідати бібліотеку, прочитати хоча б один твір того чи іншого письменника, допоможуть усвідомити, що книжка - їх друг і добрий порадник, то вважаю, що моя праця не пропала.

Застосовую в своїй практиці також проблемно-тематичний принцип, коли до уроку позакласного читання підбирається матеріал, близький до попереднього чи наступного програмового матеріалу за тематикою чи проблемами, що у ньому порушуються; жанрово-родовий принцип. Наприклад, при вивченні теми "Літературна балада" ( А.Міцкевич, Р.Бернс, Р.Стівенсон) можна провести урок позакласного читання з вивченням балад Ф.Війона, Й.Гете, Ф.Шиллера, В. Жуковського.

І ще один дуже важливий принцип - принцип взаємозв’язного вивчення зарубіжної та української літератури. Наприклад, останній урок позакласного читання у кожному класі присвячую проблемі зв’язків української та зарубіжної літератури. Тематика таких уроків може бути різною: зарубіжні письменники про Україну; зарубіжні письменники про українських письменників; українські письменники про зарубіжних тощо. Такі уроки дозволяють дітям уявити світовий літературний процес у цілому, місце в ньому української літератури.

Плануючи уроки позакласного читання, вчитель може керуватися різними принципами. Головне, щоб уроки були пов’язані з уроками класного читання, доповнювали їх, давали змогу розвивати отримані на попередніх уроках знання, вміння та навички і були цікавими та корисними школярам. Твори, рекомендовані для додаткового читання, формують особистість, національну цінність, виховують кращі загальнолюдські риси. Адже недаром Ф.Шиллер писав: " Література - це храм, куди можна ввійти лише з чистою совістю і благородними намірами".

Якщо ви спитаєте учнів, на які уроки літератури вони йдуть за бажанням, то почуєте відповідь: на ті, на яких вони відчувають себе співтворцями, коли разом з учителем, з його допомогою шукають істину. Хай побільше буде таких уроків у кожного з нас!

Пропоную увазі колег проведення уроків позакласного читання в 6 класі 12 річної школи ( орієнтовне планування).